Причини затримки мовленнєвого розвитку часто пов’язують із порушенням діяльності кори великих півкуль головного мозку дитини, зокрема із функціонуванням мовленнєвих зон Брока і Верніке. Однак, ці зони починають повноцінно функціонувати лише у віці 10-12 років. Початкові етапи їх дозрівання припадають на 3-4,5 роки. А проблеми із затримкою мовлення можуть починатися набагато раніше. Іноді вже з першого року життя помітні прояви у вигляді пасивного лепету, запізнення гуління, запізнення появи перших слів, труднощі розуміння зверненого мовлення тощо.
Отже, які ділянки головного мозку відповідають за формування мовленнєвої системи, поки ще кора головного мозку пасивна і повністю не взяла на себе контроль?
У перші місяці життя основні функції центральної нервової системи виконує стовбур мозку. У ньому ж знаходиться артикуляційний і вокалізаційний центри. Відповідно, ураження стовбуру у ранній період (наприклад, під час пологів, внаслідок гіпоксії) може призводити до розладів мовленнєвого розвитку. На цьому етапі дозріває також мозочок, призначення якого стосується не лише координації рухів, м’язового тонусу, збереження рівноваги, але й автоматизації процесів мислення і мовлення.
З 1-1,5 року до 5 років головною стає лімбічна система, зокрема поясна звивина, яка виступає первинним мовленнєвим центром. Її дозрівання співпадає якраз із появою перших слів у дитини.
Порушення функціонування лімбічної системи або її зв’язків можуть проявлятися у вигляді аутичної поведінки.
Після 5-6 років нарешті провідну роль у вищій нервовій діяльності починає відігравати кора головного мозку.
(За матерілом із книги І. Єфімова «pro Речь. Современная нейрофизиология речи и слуха. Новые пути и методы коррекции», 2009).